Приклад клопотання про визнання недопустимими доказів, що отримані під час огляду місця події одразу після затримання підозрюваного

В справах про отримання неправомірної вигоди стандартною є ситуація, коли одразу після затримання підозрюваного проводиться огляд чи обшук його службового кабінету, транспортного засобу або й помешкання. Також на місці проводиться освідування особи, відібрання біологічних зразків. Чим може собі допомогти затриманий? Правильно! Повідомити слідчому про своє бажання негайно скористатись правовою допомогою адвоката.

В одному з таких кримінальних проваджень затримана за підозрою в отриманні неправомірної вигоди людина заявила про бажання негайно зв’язатись з адвокатом. Слідчий під відеозапис відмовився надати таку можливість та ще й пояснив, що пізніше про затримання буде повідомлений центр з надання безоплатної правової допомоги.

Під час розгляду в суді ми вирішили використати цю ситуацію для визнання доказів недопустимими. Нижче «тіло» відповідного клопотання.

«Статтею 84 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з приписами статті 86 Кримінального процесуального кодексу України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

5 лютого 2018 року з 15 години 8 хвилин до 16 години 55 хвилин слідчим Т. проведено огляд службового кабінету мого підзахисного Д., тобто іншого володіння особи в розумінні частини 2 статті 233 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 237 Кримінального процесуального кодексу України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно приписів частини 3 статті 236 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

Під час проведення огляду службового кабінету Д. слідчий відмовив останньому в наданні можливості повідомити про своє затримання та запросити для участі в слідчих діях адвоката для надання правової допомоги.

Більше того, на той момент пан Д. вже був затриманий уповноваженою службовою особою в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Тобто, в силу приписів частини 1 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України, набув процесуального статусу підозрюваного. Відповідно до приписів частини 1 статті 20 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Пунктом 3 частини 2 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний наділений правом на першу вимогу мати захисника, на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій. Тому відмова в можливості встановити зв’язок з адвокатом і скористатись правовою допомогою є порушенням права на захист. Звертаю увагу суду, що під час огляду слідчим на підставі відповідних постанов прокурора проведено також освідування та відібрання біологічних зразків.

Статтею 87 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, таке діяння, як порушення права особи на захист.

Відповідно до частини 3 статті 89 Кримінального процесуального кодексу України сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Враховуючи викладене прошу суд визнати недопустимими доказами та не використовувати  при ухваленні вироку фактичні дані джерелами яких є протокол огляду місця події у невідкладних випадках із застосуванням відеозапису від  05 лютого 2018 року; відеозапис, що є додатком до цього протоколу; вилучені під час огляду речі; фактичні дані, що містяться в протоколах освідування особи та відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 5 лютого 2018 року та протоколі огляду предметів від 16 лютого 2018 року щодо огляду DVD-R дисків з відеозаписом огляду місця події від 5 лютого 2018 року».

Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,  

Залишити коментар

Подтвердите, что Вы не бот — выберите самый большой кружок: