Скасування постанови про відкриття виконавчого провадження

Порушення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання може стати підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Особливої актуальності це набуває зараз, коли податкові органи наділені правом самостійно формувати виконавчі документи.
     Далі я наведу уривок з рішення адміністративного суду, яким суд встановив безпідставність зазначення податковим органом у виконавчому документі дати набрання ним чинності. 

Щодо строку набрання чинності вимогою про сплати боргу, судом встановлено наступне.

Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до частини четвертої статті 25 того ж Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до п. 4 -5 Розділу VI “Порядок стягнення заборгованості з платників” Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затв. Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 N 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року N 469, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. (в редакції чинні на час прийняття спірної вимоги) (далі – Інструкція) вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою): фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному чи уповноваженому представникові чи надіслано рекомендованим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення.

Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці вимоги працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції, у разі надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця вимоги.

У разі коли неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв’язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Протягом десяти календарних днів з дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з фіскальним органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену в результаті оскарження суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення фіскального органу або суду), фіскальний орган протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Як вказує позивач, а іншого матеріали справи не містять, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2019 N Ф-140276-52 була направлена контролюючим органом на адресу позивача, та отримана останньою 25.11.2019 року (що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення) /а. с. 58/.

Таким чином, з 25.11.2019 року почався відлік 10 календарних днів для добровільної сплати суми недоїмки боржником, який сплинув 06.12.2019. Тобто з 06.12.2019 вимога про сплату боргу (недоїмки) набрала законної сили.

Слід зазначити, що висновки суду щодо строків набрання чинності вимогою про сплату недоїмки (боргу) та направлення її до примусового виконання, як виконавчого документа узгоджується із правовою позицією Верховного суду, викладеною в постанові від 07.02.2018 по справі N 826/352/16 провадження N К/9901/1807/18 N 826/352/16.

Разом із тим, у вимозі від 12.11.2019 року, яка було направлена на примусове виконання податковим органом зазначено дата набрання чинності вимоги – 11.01.2020 року (а. с. 65).

Однак, матеріали справи не містять жодних обґрунтованих правових підстав зазначення дати набрання чинності вимогою 11.01.2020 року. Одночасно матеріали справи не містять доказів оскарження вимоги від 12.11.2019 року в адміністративному чи судовому порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України “Про виконавче провадження” (далі – Закон).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 вказаного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Пунктом 8 частини другої статті 17 Закону передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Разом з тим, ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття.

Аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку про те, що державний виконавець наділений повноваженнями на відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, стягувачем за яким є державний орган, протягом трьох місяців з дня надбання таким виконавчим документом державного органу законної сили.

Суд зазначає, що податковий орган не у відповідності до вимог чинного законодавства направив до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, не у строки визначені ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиною внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, доказів наявності обставин, визначених даною нормою, податковим органом не було дотримано.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що вимога підлягає зверненню до примусового виконання протягом десяти календарних днів з дня надходження такої вимоги до боржника чи дати відмови у отриманні поштового відправлення, зазначеної поштовим відділенням.

Відповідно до ч. 1 -2 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, які встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили.

З оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що податковим органом зазначено дату набуття чинності 11.01.2020 року, при цьому тримісячний строк пред’явлення до примусового виконання у строки, визначені ст. 12 Закону, закінчилися 06.03.2020 року.

Враховуючи те, що податковий орган пред’явив виконавчий документ до відповідача понад строки, а саме після закінчення тримісячного строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, встановленого частиною першою статті 12 Закону України “Про виконавче провадження”, у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Уважне вивчення вивчення виконавчого документу стало запорукою виграшу справи та захисту прав боржника у виконавчому провадженні.

адвокат по виконавчому провадженню адвокат по исполнительному производству

скасування виконавчого провадження отмена исполнительного производства

скасувати виконавче провадження отменить исполнительное производство

адвокат кропивницький адвокат в кропивницькому адвокат кропивницкий адвокат в кропивницком

адвокат кировоград адвокат кіровоград адвокат в кировограде адвокат в кіровограді
адвокат по виконавчій службі юрист по виконавчій службі адвокат по исполнительной службе юрист по исполнительной службе
Теґи: , , , , , , , , , , , , , , ,  

Залишити коментар

Подтвердите, что Вы не бот — выберите самый большой кружок: