Летючі загони – 3200

Після чергового покращення життя українців шляхом підвищення цін та збільшення податкового тиску, що уряд назвав збільшенням мінімальної заробітної плати, чиновники вирішили не зупинятись на досягнутому. На засіданні Кабміну 11 січня 2017 року було анонсовано створення «летючих загонів» з перевірки повноти начислення мінімальної заробітної плати та офіційного оформлення зайнятості найманих працівників. Звичайно, такі ініціативи одразу ж в рази покращують інвестиційну привабливість України, а в рейтингу Doing Business ми піднялись сходинок на двадцять. Ну, це я зараз про хворобливу уяву чиновників, а не реальність. Та є в цьому ще один важливий момент. По суті, це заклик від вищого керівництва держави кошмарити бізнес. І про законність таких дій не йдеться взагалі.

Справа в тому, що будь-який «летючий загін» створюється з представників органів влади, що в своїх діях обмежені повноваженнями, які надані їм законом. І проводити перевірки та контрольні заходи вони можуть виключно у випадках та у спосіб, що знову ж таки визначені законом, а не чиїмось бажанням чи вказівкою. Тому підприємцям та керівникам юридичних осіб слід чітко розуміти, що такі «загони» створюються для проведення позапланових перевірок, які проводяться виключно за наявності підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 6 вказаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви  до відповідного органу  державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення  та  підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків,  коли  суб’єкт  господарювання  протягом  місяця  з  дня первинного  подання  повторно  подав  такий  документ з уточненими достовірними  даними  або якщо недостовірність даних є результатом очевидної  описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої  звітності.  У  разі  виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих    днів    зобов’язаний    повідомити   суб’єкта господарювання  про необхідність  її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений   строк  є  підставою  для  проведення  позапланового заходу;

перевірка   виконання   суб’єктом   господарювання  приписів, розпоряджень   або  інших  розпорядчих  документів  щодо  усунення порушень  вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення  фізичної  особи  (фізичних осіб) про порушення, що спричинило  шкоду  її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю,  навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з  додаванням  документів  чи  їх копій,  що  підтверджують  такі порушення   (за  наявності).  Позаплановий  захід  у  такому  разі здійснюється   виключно   за   погодженням   центрального   органу виконавчої  влади,  що  забезпечує формування державної політики у відповідній  сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу;

неподання  суб’єктом  господарювання  документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання  письмових  пояснень  про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення  Прем’єр-міністра  України  про перевірку суб’єктів господарювання   у   відповідній  сфері  у  зв’язку  з  виявленими системними порушеннями  та/або  настанням  події,  що має значний негативний  вплив  на  права,  законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання   аварії,  смерті  потерпілого  внаслідок  нещасного випадку   або  професійного  захворювання,  що  було  пов’язано  з діяльністю суб’єкта господарювання.

Проведення позапланових заходів з інших підстав законом заборонене.

Хоча я й писав про це раніше, але варто знову нагадати, що перевірки щодо офіційного працевлаштування та повноти нарахування заробітної плати віднесені до компетенції Держпраці. Згідно з вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів  право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов’язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (інспектори).

Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку, які він зобов’язаний не тільки надати вам для ознайомлення, але й вручити копію направлення. Якщо ж перевірка проводиться за зверненням фізичної особи про порушення її прав, то інспектор може проводити перевірку лише за наявності згоди Держпраці України на її проведення. Таке погодження він зобов’язаний пред’явити до початку перевірки, а у випадку його відсутності суб’єкт господарювання має право не допускати інспектора до перевірки.

І пам’ятайте: своєчасне звернення до фахового адвоката не чекаючи настання проблем – є запорукою їх недопущення або вдалого вирішення.

Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,  

Залишити коментар

Подтвердите, что Вы не бот — выберите самый большой кружок: