Справа зшита. Нитки білі?

Хочу розповісти про одну кримінальну справу, яка вразила мене грубістю та відвертістю фальшувань і маніпуляцій.


      До міліції звернувся громадянин, назвемо його В., з заявою про спричинення йому тілесних ушкоджень невідомою особою в одному з нічних клубів. Що робити з цією заявою в міліції довго роздумувати не стали, а просто відмовили в порушенні кримінальної справи. Але не пройшло і місяця, як підозрюваного у вчиненні цього злочину таки встановили. Ним виявився Ш.: інженер з вищою освітою та виключно позитивними характеристиками. Відносно цієї особи одраз у ж була порушена кримінальна справа. Причому дуже показовим є той факт, що не маючи в своєму розпорядженні жодного доказу вини Ш. у вчиненні злочину, слідчий порушив справу не за фактом, а одразу відносно цієї особи. Після порушення справи проведено ряд слідчих дій, в тому числі і впізнання, під час якого потерпілий та свідок впевнено вказали на Ш., як на особу, яка нанесла В. удар. Здається все зрозуміло й ясно: злочин розкрито, винний буде покараний, справедливість торжествує. Але… 
     Ш. свою причетність до злочину категорично заперечує і погоджується лише з тим, що був в нічному клубі, але нікого не бив. Одним з доказів в цій справі є два записи з камер спостереження нічного клубу, де за твердженням потерпілого все відбувалось. Записи самі по собі жодної інформації про власне нанесення будь-кому тілесних ушкоджень не містять. Вони лише підтверджують факт перебування Ш. в нічному клубі. Потерпілий на них взагалі не зафіксований. Під час допиту свідків з’ясувалось, що цей відеозапис потерпілий переглядав спільно з працівниками міліції і саме на ньому впізнав ту особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження. І відбувалось це не тільки до проведення впізнання, але й до порушення кримінальної справи взагалі. Здавалося б, ну то й що? Переглянув і впізнав, в чому проблема? Але… Під час першого опитування працівниками міліції потерпілий детально описав свого кривдника. Описав він його і під час допиту в якості потерпілого, але вже зовсім інакше: саме так, як виглядає Ш. на записах. При цьому вказав, що цю особу він ніколи раніше не бачив і не знає її. В той же день потерпілий заявив в кримінальній справі цивільний позов. Виникає питання, а до кого ж він міг його заявити? Він же стверджує, що не знає хто його побив. До невідомої особи? Ні. Потерпілий своєю рукою в позовній заяві зазначає прізвище, ім’я, по-батькові, дату народження та домашню адресу Ш. І лише через кілька днів після цього слідчим проводиться впізнання. Ніяких думок не виникає? Особисто у мене цей факт викликає не тільки певні думки, а й певні підозри щодо слідчого і погодьтесь, що для цього є підстави.  
     З записами з камер спостереження теж ціла історія. За запитом міліції їх витребувано за період тривалістю чотири години. І свідок, який ці записи надавав, каже, що саме за цей період він їх і надав на диску. Але до справи долучений диск на якому й тридцяти хвилин запису немає. Свідки, які записи переглядали, кажуть про те, що записів з різних камер було від чотирьох до десяти, але на диску в справі є лише два. То де ж інші записи? Кому було вигідно їх «загубити» і хто мав до них доступ?  
     Доступ до записів мав слідчий. Він переглядав їх, про що склав протокол. Навіть понятих в нього вписав. Тільки от зараз цих понятих міліція знайти не може, а за адресами, які зазначені в протоколі як місця їх проживання, таких людей знати ніхто не знає. То чи існують вони взагалі? На це питання хай читач дасть відповідь сам. Як і на питання, а чи зникли б відеозаписи, якби вони містили в собі докази вчинення Ш. злочину? Думаю, що відповідь очевидна. 
     Зрозумівши, що події розгортаються зовсім не на його користь Ш. вирішив і сам пошукати справедливості та звернувся з заявою до прокуратури. В заяві зазначив, що обґрунтовано підозрює слідчого в маніпуляціях з доказами і просить притягнути його до відповідальності, якщо є на те підстави. Слідчий прокуратури провів ряд слідчих дій, але кримінальне провадження закрив. Отримавши та прочитавши копію постанови слідчого про закриття кримінального провадження Ш. був дуже здивований. Виявляється один зі свідків, якого допитав слідчий прокуратури, стверджує, що саме він на прохання працівників міліції переглядав записи камер спостереження нічного клубу, бачив на записах як одна особа нанесла іншій особі удар, від чого та впала, зберіг ці записи на диск та передав його працівникам міліції. То виходить, що момент нанесення потерпілому тілесних ушкоджень був зафіксований. І знову постає питання, а чи зникли би ці записи, якби на них був зафіксований саме Ш.?
     На даний час справа розглядається в суді. Є сподівання, що він буде об’єктивним, вивчить і врахує всі обставини справи та винесе законний і обґрунтований вирок.  

Теґи: , , , , ,  

Залишити коментар

Подтвердите, что Вы не бот — выберите самый большой кружок: