Вкрадений вибір

Сьогодні мала бути опублікована інша публікація, але вона буде пізніше. Не в такому душевному стані її потрібно писати.


     А на душі гидко. Гидко й мерзенно! Виявляється, що твій вибір можуть просто вкрасти. І те, що зараз відбувається в виборчому окрузі № 99 в Кіровограді ні чим іншим, як крадіжкою не назвеш.
     Виборці прийшли й проголосували, комісії полічили голоси, більшість на боці кандидата від опозиції Андрія Табалова. Здавалося б, все чесно й зрозуміло – ось вам новий депутат від міста. Але ж ні. Виявляється, що все можна повернути не так і хто був другим, може стати першим. Для цього лише потрібно написати позови до суду, що когось не впустили в приміщення комісії і це дуже сильно порушило його права. І не важливо, було це насправді, чи ні. І хай там члени комісії кажуть, що ніхто й не намагався потрапити в приміщення – це не важливо, бо є команда. Вона чітка й зрозуміла. А правосуддя… Та де воно в нашій країні?
     Але хіба від того, що якась особа, хай вона й має право бути присутньою під час роботи комісії, але не була присутня, позначка в бюлетені навпроти прізвища одного кандидата перемістилась до іншого? Ні. То чому тоді якийсь суддя, який в судовому засіданні навіть не в змозі запам’ятати хто з присутніх яку сторону представляє, має вирішувати чи буде врахований мій голос?
     До людей, які зараз крадуть наші голоси можна відноситись по-різному: хтось скаже, що їх змушують, хтось, що й без них все вирішилось би саме так і не вони, так інші… Але насправді ці люди заслуговують лише презирства й зневаги. Тому що як би там не було, але це їх вибір! Саме їх вибір виконувати чи не виконувати команду! І найжахливішим є те, що вони самі ж крадуть майбутнє у своїх дітей, які змушені будуть жити в країні, де їх голос не вартий нічого.
    Ці люди живуть серед нас і справляють враження звичайних членів нашого суспільства. Але якби хтось з них заліз до вас в кишеню та витягнув звідти ваші гроші, то чи пробачили б ви це? Я думаю, що ні. Але зараз вони чинять значно гірше, тому що крадуть вибір. Поганий чи добрий, але ваш вибір! Тому й відношення до цих крадіїв має бути саме як до крадіїв. Чи впустили б ви в свій дім того, хто прийшов туди красти? То й цих не впускайте. Чи розмовляли б ви з тим, хто дивлячись вам у вічі та посміхаючись буде лізти в вашу кишеню? То й з цими не розмовляйте. Ми маємо зробити їх вигнанцями, бо лише в такому випадку вони перестануть плювати на наш вибір й на нас самих.

 

Залишити коментар

Подтвердите, что Вы не бот — выберите самый большой кружок: