Теґи ‘КПК’

«Цікаві» судові рішення

Цією публікацією відкриваю нову їхню серію – «Цікаві» судові рішення. Цікаві вони не з тієї причини, що суди якось по-новому чи нестандартно застосовують закон. Ні, тут теж є і нестандартне застосування закону, і навіть його тлумачення, але цікаві вони з іншої причини. Знаєте, про людей, які трохи несповна розуму, кажуть, що вони цікаві. Ось і тут та сама історія.

Читати продовження »

 

Потерпілий в кримінальному провадженні: сторона чи ні?

«Захисник, мабуть, читав кодекс, та недочитав», – така фраза пролунала з вуст прокурора в судовому засіданні. Так прокурор намагався довести неправильність моєї позиції щодо відсутності у сторони захисту обов’язку відкривати потерпілому отримані під час судового розгляду додаткові матеріали. Прокурор наполягав, що потерпілий є стороною обвинувачення, а  тому відкривати йому матеріали необхідно. І суд прокурора підтримав. Щоправда, без обґрунтування нормами закону, а обмежившись лише висловлюванням, що потерпілий в будь-якому випадку учасник кримінального провадження. Тому виникла необхідність розібратись: чи є потерпілий саме стороною кримінального провадження з відповідними правами та обов’язками?

Читати продовження »

 

Приклад клопотання про зміну запобіжного заходу

В одній зі справ за частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України суд вкотре продовжив строк тримання під вартою моїм підзахисним. При цьому необхідність продовження дії цього запобіжного заходу суд обґрунтував лише суворістю покарання, що їм загрожує. Також суд не знайшов нічого кращого, ніж послатись на рішення Європейського суду з прав людини в справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Москаленко проти України», які якраз констатують порушення права на свободу та особисту недоторканність.

Читати продовження »

 

Ініціатива чи упередженість?

Продовження строку тримання під вартою завжди було і залишається для адвокатів гострою та, навіть, болючою темою. Адже не є секретом, що слідчі судді та суди не приділяють належної уваги обґрунтованості клопотань сторони обвинувачення, а вирішальне значення, як правило, має тяжкість інкримінованого злочину. Та якщо під час досудового слідства Кримінальний процесуальний кодекс чітко передбачає звернення з клопотаннями про продовження строку тримання під вартою до слідчого судді, то після направлення обвинувального акту до суду він наділений правом вирішити ці питання і без клопотань сторін як під час підготовчого засідання, так і під час судового розгляду. Читати продовження »

 

Відкриття речових доказів в судовому засіданні

До написання цієї публікації мене підштовхнув випадок з практики мого доброго товариша й колеги. Він запитав мою думку щодо ситуації в одному з кримінальних проваджень. Суть проблеми полягає в наступному: після закінчення досудового слідства сторона обвинувачення не відкрила захисту речові докази, але під час судового слідства намагалась надати їх суду для дослідження. Як тільки суд з’ясував, що ці докази не були відкриті стороні захисту, він повернув їх прокурору для відкриття обвинуваченому і захиснику.

Читати продовження »

 

Участь прокурора в розгляді скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження

Оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження річ в адвокатській практиці поширена. Так само поширеною є і практика, коли разом зі слідчим або й без нього в судове засідання з’являються прокурори для того щоб відстояти рішення слідчого та не допустити його скасування. І в більшості випадків слідчі судді вважають це прийнятним та допускають прокурорів до участі в розгляді. Але чи є така позиція правильною?

Читати продовження »

 

Проблемні питання продовження строку тримання під вартою на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції

Коли я ще тільки навчався на юриста, то від свого викладача почув слова: «Юристом бути дуже легко: відкрив кодекс і там все написано». Тоді в вірності такого твердження не виникало й найменшого сумніву. За великим рахунком, не викликає воно сумнівів і зараз. Тільки от з роками адвокатської практики для мене стає все очевидніше, що всі юристи закони читають однакові, а от розуміють їх зовсім по-різному.

Читати продовження »