Теґи ‘прокурор’

Докази: критерій недопустимості

Кримінальний процесуальний кодекс України чітко визначає, які докази визнаються допустимими. Разом з тим, існує певна невизначеність щодо недопустимості доказів. Так, відповідно до приписів статті 87 цього Кодексу, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Вказана норма визначає, що є такими істотними порушеннями, та передбачає конкретні випадки недопустимості окремих доказів. На практиці нерідко доводиться зустрічатись з тим, що під час дослідження доказів і намагань звернути увагу на їх недопустимість, суд пропонує або й вимагає від сторони захисту чітких посилань на приписи саме статті 87 Кримінального процесуального кодексу України. Та чи лише у випадках, що передбачені цією статтею докази є недопустимими?

Читати продовження »

 

Мій адвокатський фейл

Хто з адвокатів не припускався помилки просити суд апеляційної інстанції ухвалити виправдувальний вирок? Певно тільки дуже розумні та уважні адвокати не потрапляли в цю пастку, яку законодавці поставили нам в Кримінально-процесуальному кодексі та дбайливо перенесли її і в Кримінальний процесуальний кодекс України.

Читати продовження »

 

Мій адвокатський фейл

В соціальних мережах у мене багато контактів з моїми колегами – адвокатами. І це дуже круто: ми обмінюємось досвідом, новинами законодавства, судовою практикою та ще безліччю іншої корисної інформації.

Читати продовження »

 

Приклад клопотання про зміну запобіжного заходу

В одній зі справ за частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України суд вкотре продовжив строк тримання під вартою моїм підзахисним. При цьому необхідність продовження дії цього запобіжного заходу суд обґрунтував лише суворістю покарання, що їм загрожує. Також суд не знайшов нічого кращого, ніж послатись на рішення Європейського суду з прав людини в справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Москаленко проти України», які якраз констатують порушення права на свободу та особисту недоторканність.

Читати продовження »

 

Відмова в правосудді: формалізм проти права

Кримінальний процесуальний кодекс України, як будь-який «молодий» акт законодавства, сповнений білих плям та неузгодженостей. Одним з яскравих прикладів цього є його положення щодо можливості оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора.

Читати продовження »

 

Додаткове розслідування по-новому

Стільки галасу було перед прийняттям Кримінального процесуального кодексу України: і європейські стандарти, і заміна репресивного «старого» кодексу. Особливий наголос робився на тому, що ліквідується інститут додаткового розслідування, завдяки існуванню якого справи могли розслідуватись та розглядатись судами роками, а люди без вироку суду перебувати за гратами. Та будь-яке, навіть саме благе, починання можливо перетворити на суцільне жахіття. Варто лише доручити його реалізацію безвідповідальним виконавцям. Тому, навіть якщо кримінальний процесуальний закон не передбачає додаткового розслідування в кримінальних провадженнях, але у прокуратури є в ньому потреба – воно буде.

Читати продовження »

 

Право свободи в неволі безправ’я

Право на свободу та особисту недоторканність особи, що потрапила в жорна кримінального провадження в нашій країні, є надзвичайно вразливим. Часто просто маніакальне бажання українських суддів тримати людину під вартою, не допускаючи й думки про будь-який альтернативний запобіжний захід, має наслідком прийняття абсурдних судових рішень. Рішень, що далекі не тільки від закону, а й здорового глузду.

Читати продовження »

 

Затримання без ухвали слідчого судді, його строки та контроль за їх додержанням

Однією з загальних засад кримінального провадження є забезпечення права на свободу та особисту недоторканість. Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом. Кожен, хто понад строк, передбачений законом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений. Та на практиці сторона обвинувачення, слідчі судді воліють не звертати увагу на дотримання строків затримання. Тому спробуємо розібратись як в самих строках, так і в варіантах реакції захисника на їх порушення.

Читати продовження »

 

Відкриття речових доказів в судовому засіданні

До написання цієї публікації мене підштовхнув випадок з практики мого доброго товариша й колеги. Він запитав мою думку щодо ситуації в одному з кримінальних проваджень. Суть проблеми полягає в наступному: після закінчення досудового слідства сторона обвинувачення не відкрила захисту речові докази, але під час судового слідства намагалась надати їх суду для дослідження. Як тільки суд з’ясував, що ці докази не були відкриті стороні захисту, він повернув їх прокурору для відкриття обвинуваченому і захиснику.

Читати продовження »

 

Скаржимось на прокурора правильно

Участь в кримінальних провадженнях пов’язана не лише з формальним спілкуванням з працівниками державних органів. Іноді така взаємодія переходить межу «офіційності» і зачіпає особисте, переходить в розряд конфлікту між людьми, де процесуальний статус і посада відступають на другий план. На жаль, в деяких випадках ці конфлікти провокуються саме неетичною поведінкою процесуальних прокурорів. Зверхність, не бажання чути будь-які аргументи іншої сторони, необ’єктивність, грубість і відвертий цинізм – саме з цими негативними проявами в діяльності працівників прокуратури доводиться зустрічатись все частіше й частіше. Саме тому постає питання правильного написання скарги про притягнення недолугого прокурора до дисциплінарної відповідальності. Адже безкарність буде лише стимулювати таку поведінку.

Читати продовження »