Теґи ‘слідчий’

Зловживання правом звернення з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні

Впевнений, що багато з моїх колег-адвокатів стикались з таким процесуальним ноу-хау від прокурорів і слідчих, як подання декількох клопотань про арешт майна в кримінальному провадженні. Це може бути як подання таких клопотань майже одночасно для вибору «потрібного» слідчого судді, так і подання клопотань вже після отримання негативного для сторони обвинувачення рішення.

На превеликий жаль, слідчі судді в подібних ситуаціях досить часто піддаються на забаганки сторони обвинувачення та арештовують майно. Причини можуть бути різні: від особистої зацікавленості до елементарного нерозуміння тих засад, на яких ґрунтується правовий порядок в Україні.

Нещодавно в одному провадженні, де я представляю інтереси юридичної особи, трапилась ситуація, коли після рішення слідчого судді відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого під час обшуку майна, процесуальний керівник подав ще два таких клопотання.

На мою думку, прокурор в даному випадку вийшов за межі своїх процесуальних прав, а слідчий суддя має відмовити в задоволені клопотань.

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає можливості для слідчого або прокурора декілька раз в одному кримінальному провадженні, з однієї й тієї ж причини, з однієї й тієї ж підстави та для досягнення однієї й тієї ж мети декілька раз звертатись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на одне й те ж майно.        

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

І ця норма Основного Закону України зовсім не означає, що, як помилково вважають деякі слідчі, прокурори та судді, прокурор може робити все, що йому не заборонено законом. Вона означає, що прокурор має право вчиняти лише ті дії, які закон йому прямо дозволяє.

Тому подаючи декілька одноманітних клопотань прокурор діє всупереч Конституції України, Кримінальному процесуальному кодексу України та Закону України «Про прокуратуру», стаття 3 якого визначає верховенство права і законність одними з засад діяльності прокуратури.

Якщо прокурор звертається з клопотанням про накладення арешту на майно після того, як вже отримав відмову, то варто звернути увагу ще й на наступне.

Однією з загальних засад кримінального провадження є обов’язковість судових рішень, що закріплено в статтях 7 та 21 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов’язковість судового рішення.

Стаття 129-1 Конституції України говорить про те, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов’язковість судових рішень закріплена і в статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Разом з тим, і Конституцією України (стаття 129), і Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 309), і Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (стаття 14) передбачена можливість апеляційного оскарження.

Звернення прокурора з другим або й третім клопотанням про арешт майна є ніщо інше, як намагання підмінити апеляційний перегляд судового рішення новим судовим розглядом.

Але про яке виконання судового рішення може йти мова, коли замість повернення майна, на яке не вдалось накласти арешт, прокурор подає таке ж клопотання, а слідчий суддя його розглядає та ще й задовольняє? Питання, звісно, риторичне.

Та чи може слідчий суддя не розглядати клопотання прокурора?

Частина 3 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України надає слідчому судді можливість повернути клопотання про арешт майна лише в одному випадку – якщо воно подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу. Та й лише для усунення недоліків.  Тому слідчий суддя не має іншого вибору, крім як розглянути таке клопотання та відмовити в його задоволенні.

 

Адвокат на обшук Адвокат по скасуванню арешту майна

Адвокат на обыск Адвокат по отмене ареста имущества

Скасування арешту майна Кропивницький Оскарження арешту майна.

Обжаловать арест имущества Отменить арест имущества

Арешт майна Кропивницький Арест имущества Кировоград
 

Оскарження недотримання строків затримання за підозрою в скоєнні злочину

В практичній діяльності адвокатам по кримінальним справам досить часто доводиться зустрічатись з порушенням права особи на свободу та особисту недоторканність. Це має різні прояви: і безпідставне доправлення людей до відділків поліції, яке самі поліцейські потім називають «запрошенням», і невмотивоване тримання місяцями, а то й роками, під вартою. А ще є затримання за підозрою в скоєнні злочину.

Читати продовження »

 

«Цікаві» судові рішення

Цією публікацією відкриваю нову їхню серію – «Цікаві» судові рішення. Цікаві вони не з тієї причини, що суди якось по-новому чи нестандартно застосовують закон. Ні, тут теж є і нестандартне застосування закону, і навіть його тлумачення, але цікаві вони з іншої причини. Знаєте, про людей, які трохи несповна розуму, кажуть, що вони цікаві. Ось і тут та сама історія.

Читати продовження »

 

Докази: критерій недопустимості

Кримінальний процесуальний кодекс України чітко визначає, які докази визнаються допустимими. Разом з тим, існує певна невизначеність щодо недопустимості доказів. Так, відповідно до приписів статті 87 цього Кодексу, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Вказана норма визначає, що є такими істотними порушеннями, та передбачає конкретні випадки недопустимості окремих доказів. На практиці нерідко доводиться зустрічатись з тим, що під час дослідження доказів і намагань звернути увагу на їх недопустимість, суд пропонує або й вимагає від сторони захисту чітких посилань на приписи саме статті 87 Кримінального процесуального кодексу України. Та чи лише у випадках, що передбачені цією статтею докази є недопустимими?

Читати продовження »

 

Експертиза по-новому: складно та з незручностями

Ми живемо в часи змін. Хороших і не дуже, конче потрібних і безглуздих. Різних. Є зміни, що спрощують наше життя, а є й навпаки – ускладнюють. Я не знаю чим керувались депутати Верховної Ради схвалюючи останні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, але життя вони ускладнили не лише слідчим, прокурорам і суддям, але й простим людям, яких ці зміни, здавалося б, не можуть зачепити ніяк. Читати продовження »

 

Відмова в правосудді: формалізм проти права

Кримінальний процесуальний кодекс України, як будь-який «молодий» акт законодавства, сповнений білих плям та неузгодженостей. Одним з яскравих прикладів цього є його положення щодо можливості оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора.

Читати продовження »

 

Додаткове розслідування по-новому

Стільки галасу було перед прийняттям Кримінального процесуального кодексу України: і європейські стандарти, і заміна репресивного «старого» кодексу. Особливий наголос робився на тому, що ліквідується інститут додаткового розслідування, завдяки існуванню якого справи могли розслідуватись та розглядатись судами роками, а люди без вироку суду перебувати за гратами. Та будь-яке, навіть саме благе, починання можливо перетворити на суцільне жахіття. Варто лише доручити його реалізацію безвідповідальним виконавцям. Тому, навіть якщо кримінальний процесуальний закон не передбачає додаткового розслідування в кримінальних провадженнях, але у прокуратури є в ньому потреба – воно буде.

Читати продовження »

 

Затримання без ухвали слідчого судді, його строки та контроль за їх додержанням

Однією з загальних засад кримінального провадження є забезпечення права на свободу та особисту недоторканість. Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом. Кожен, хто понад строк, передбачений законом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений. Та на практиці сторона обвинувачення, слідчі судді воліють не звертати увагу на дотримання строків затримання. Тому спробуємо розібратись як в самих строках, так і в варіантах реакції захисника на їх порушення.

Читати продовження »

 

Право на допит в кримінальному процесі

З назви даного матеріалу читач може зробити поспішний висновок, що мова піде про те, кого може, а кого не може допитувати слідчий. Але якраз навпаки – мова піде про право підозрюваного бути почутим стороною обвинувачення на стадії досудового слідства.

Читати продовження »

 

Участь прокурора в розгляді скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження

Оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження річ в адвокатській практиці поширена. Так само поширеною є і практика, коли разом зі слідчим або й без нього в судове засідання з’являються прокурори для того щоб відстояти рішення слідчого та не допустити його скасування. І в більшості випадків слідчі судді вважають це прийнятним та допускають прокурорів до участі в розгляді. Але чи є така позиція правильною?

Читати продовження »