Теґи ‘суд’

Зловживання правом звернення з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні

Впевнений, що багато з моїх колег-адвокатів стикались з таким процесуальним ноу-хау від прокурорів і слідчих, як подання декількох клопотань про арешт майна в кримінальному провадженні. Це може бути як подання таких клопотань майже одночасно для вибору «потрібного» слідчого судді, так і подання клопотань вже після отримання негативного для сторони обвинувачення рішення.

На превеликий жаль, слідчі судді в подібних ситуаціях досить часто піддаються на забаганки сторони обвинувачення та арештовують майно. Причини можуть бути різні: від особистої зацікавленості до елементарного нерозуміння тих засад, на яких ґрунтується правовий порядок в Україні.

Нещодавно в одному провадженні, де я представляю інтереси юридичної особи, трапилась ситуація, коли після рішення слідчого судді відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого під час обшуку майна, процесуальний керівник подав ще два таких клопотання.

На мою думку, прокурор в даному випадку вийшов за межі своїх процесуальних прав, а слідчий суддя має відмовити в задоволені клопотань.

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає можливості для слідчого або прокурора декілька раз в одному кримінальному провадженні, з однієї й тієї ж причини, з однієї й тієї ж підстави та для досягнення однієї й тієї ж мети декілька раз звертатись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на одне й те ж майно.        

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

І ця норма Основного Закону України зовсім не означає, що, як помилково вважають деякі слідчі, прокурори та судді, прокурор може робити все, що йому не заборонено законом. Вона означає, що прокурор має право вчиняти лише ті дії, які закон йому прямо дозволяє.

Тому подаючи декілька одноманітних клопотань прокурор діє всупереч Конституції України, Кримінальному процесуальному кодексу України та Закону України «Про прокуратуру», стаття 3 якого визначає верховенство права і законність одними з засад діяльності прокуратури.

Якщо прокурор звертається з клопотанням про накладення арешту на майно після того, як вже отримав відмову, то варто звернути увагу ще й на наступне.

Однією з загальних засад кримінального провадження є обов’язковість судових рішень, що закріплено в статтях 7 та 21 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов’язковість судового рішення.

Стаття 129-1 Конституції України говорить про те, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов’язковість судових рішень закріплена і в статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Разом з тим, і Конституцією України (стаття 129), і Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 309), і Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (стаття 14) передбачена можливість апеляційного оскарження.

Звернення прокурора з другим або й третім клопотанням про арешт майна є ніщо інше, як намагання підмінити апеляційний перегляд судового рішення новим судовим розглядом.

Але про яке виконання судового рішення може йти мова, коли замість повернення майна, на яке не вдалось накласти арешт, прокурор подає таке ж клопотання, а слідчий суддя його розглядає та ще й задовольняє? Питання, звісно, риторичне.

Та чи може слідчий суддя не розглядати клопотання прокурора?

Частина 3 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України надає слідчому судді можливість повернути клопотання про арешт майна лише в одному випадку – якщо воно подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу. Та й лише для усунення недоліків.  Тому слідчий суддя не має іншого вибору, крім як розглянути таке клопотання та відмовити в його задоволенні.

 

Адвокат на обшук Адвокат по скасуванню арешту майна

Адвокат на обыск Адвокат по отмене ареста имущества

Скасування арешту майна Кропивницький Оскарження арешту майна.

Обжаловать арест имущества Отменить арест имущества

Арешт майна Кропивницький Арест имущества Кировоград
 

Арешт майна вилученого під час обшуку

Обшук – подія дуже неприємна: незнайомі та недружньо налаштовані люди не лише вторгаються у ваше житло, офіс або на виробництво та порсаються в речах, але й забирають їх. І дуже часто керуються вони при цьому не інтересами справи, а інтересами особистими.

Читати продовження »
 

Обмеження нарахування відсотків та неустойки по кредитам

Здатність вірно оцінювати власні фінансові можливості – це те, чого часто не вистачає позичальникам українських банків. Захмарні відсотки та приховані платежі  не відвертають людей від спокуси отримати чужі гроші. Та тільки повертати доводиться вже свої.

Читати продовження »

 

«Цікаві» судові рішення

Цією публікацією відкриваю нову їхню серію – «Цікаві» судові рішення. Цікаві вони не з тієї причини, що суди якось по-новому чи нестандартно застосовують закон. Ні, тут теж є і нестандартне застосування закону, і навіть його тлумачення, але цікаві вони з іншої причини. Знаєте, про людей, які трохи несповна розуму, кажуть, що вони цікаві. Ось і тут та сама історія.

Читати продовження »

 

Потерпілий в кримінальному провадженні: сторона чи ні?

«Захисник, мабуть, читав кодекс, та недочитав», – така фраза пролунала з вуст прокурора в судовому засіданні. Так прокурор намагався довести неправильність моєї позиції щодо відсутності у сторони захисту обов’язку відкривати потерпілому отримані під час судового розгляду додаткові матеріали. Прокурор наполягав, що потерпілий є стороною обвинувачення, а  тому відкривати йому матеріали необхідно. І суд прокурора підтримав. Щоправда, без обґрунтування нормами закону, а обмежившись лише висловлюванням, що потерпілий в будь-якому випадку учасник кримінального провадження. Тому виникла необхідність розібратись: чи є потерпілий саме стороною кримінального провадження з відповідними правами та обов’язками?

Читати продовження »

 

Докази: критерій недопустимості

Кримінальний процесуальний кодекс України чітко визначає, які докази визнаються допустимими. Разом з тим, існує певна невизначеність щодо недопустимості доказів. Так, відповідно до приписів статті 87 цього Кодексу, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Вказана норма визначає, що є такими істотними порушеннями, та передбачає конкретні випадки недопустимості окремих доказів. На практиці нерідко доводиться зустрічатись з тим, що під час дослідження доказів і намагань звернути увагу на їх недопустимість, суд пропонує або й вимагає від сторони захисту чітких посилань на приписи саме статті 87 Кримінального процесуального кодексу України. Та чи лише у випадках, що передбачені цією статтею докази є недопустимими?

Читати продовження »

 

Мій адвокатський фейл

Хто з адвокатів не припускався помилки просити суд апеляційної інстанції ухвалити виправдувальний вирок? Певно тільки дуже розумні та уважні адвокати не потрапляли в цю пастку, яку законодавці поставили нам в Кримінально-процесуальному кодексі та дбайливо перенесли її і в Кримінальний процесуальний кодекс України.

Читати продовження »

 

Спостереження від Consigliere

Думаю, більшість моїх колег-адвокатів погодяться з тим, що ми вже звикли до упередженого ставлення суддів до обвинувачених в кримінальних провадженнях. Я в жодному разі не хочу сказати, що всі судді негативно налаштовані до наших клієнтів, але явище зовсім не поодиноке.

Читати продовження »

 

Мій адвокатський фейл

В соціальних мережах у мене багато контактів з моїми колегами – адвокатами. І це дуже круто: ми обмінюємось досвідом, новинами законодавства, судовою практикою та ще безліччю іншої корисної інформації.

Читати продовження »

 

Увага!!! Розшук!!!

Адвокатське бюро Геннадія Нікішова «Консільєрі» розшукує людей, що скористались сервісами онлайн кредитів та не змогли вчасно або повністю їх виплатити.

Читати продовження »