Кнопка для обміну
Кримінальний процесуальний кодекс України, як будь-який «молодий» акт законодавства, сповнений білих плям та неузгодженостей. Одним з яскравих прикладів цього є його положення щодо можливості оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора.
Стільки галасу було перед прийняттям Кримінального процесуального кодексу України: і європейські стандарти, і заміна репресивного «старого» кодексу. Особливий наголос робився на тому, що ліквідується інститут додаткового розслідування, завдяки існуванню якого справи могли розслідуватись та розглядатись судами роками, а люди без вироку суду перебувати за гратами. Та будь-яке, навіть саме благе, починання можливо перетворити на суцільне жахіття. Варто лише доручити його реалізацію безвідповідальним виконавцям. Тому, навіть якщо кримінальний процесуальний закон не передбачає додаткового розслідування в кримінальних провадженнях, але у прокуратури є в ньому потреба – воно буде.
Право на свободу та особисту недоторканність особи, що потрапила в жорна кримінального провадження в нашій країні, є надзвичайно вразливим. Часто просто маніакальне бажання українських суддів тримати людину під вартою, не допускаючи й думки про будь-який альтернативний запобіжний захід, має наслідком прийняття абсурдних судових рішень. Рішень, що далекі не тільки від закону, а й здорового глузду.
До написання цієї публікації мене підштовхнув випадок з практики мого доброго товариша й колеги. Він запитав мою думку щодо ситуації в одному з кримінальних проваджень. Суть проблеми полягає в наступному: після закінчення досудового слідства сторона обвинувачення не відкрила захисту речові докази, але під час судового слідства намагалась надати їх суду для дослідження. Як тільки суд з’ясував, що ці докази не були відкриті стороні захисту, він повернув їх прокурору для відкриття обвинуваченому і захиснику.
Оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження річ в адвокатській практиці поширена. Так само поширеною є і практика, коли разом зі слідчим або й без нього в судове засідання з’являються прокурори для того щоб відстояти рішення слідчого та не допустити його скасування. І в більшості випадків слідчі судді вважають це прийнятним та допускають прокурорів до участі в розгляді. Але чи є така позиція правильною?
Днями депутати Верховної Ради з великими потугами проголосували за прийняття Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Дехто з моїх знайомих вважає це великою перемогою і вже навіть серйозно думає, що вжиття передбачених цим законом заходів зробить українські суди чесними та непідкупними. Але давайте тверезо та зважено проаналізуємо деякі норми цього творіння депутатів.
З набранням чинності Кримінальним процесуальним кодексом України дещо ускладнився для правоохоронних органів доступ до предметів та документів, що можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні.
Хвиля протестних настроїв в Україні наростає і буде наростати. Так само стають і більш жорсткими та жорстокими дії влади у відповідь на протести. Останні події під воротами Межигір’я за участі активістів ДемАльянсу є яскравою тому ілюстрацією.
