Теґи ‘уголовное производство’

Зловживання правом звернення з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні

Впевнений, що багато з моїх колег-адвокатів стикались з таким процесуальним ноу-хау від прокурорів і слідчих, як подання декількох клопотань про арешт майна в кримінальному провадженні. Це може бути як подання таких клопотань майже одночасно для вибору «потрібного» слідчого судді, так і подання клопотань вже після отримання негативного для сторони обвинувачення рішення.

На превеликий жаль, слідчі судді в подібних ситуаціях досить часто піддаються на забаганки сторони обвинувачення та арештовують майно. Причини можуть бути різні: від особистої зацікавленості до елементарного нерозуміння тих засад, на яких ґрунтується правовий порядок в Україні.

Нещодавно в одному провадженні, де я представляю інтереси юридичної особи, трапилась ситуація, коли після рішення слідчого судді відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого під час обшуку майна, процесуальний керівник подав ще два таких клопотання.

На мою думку, прокурор в даному випадку вийшов за межі своїх процесуальних прав, а слідчий суддя має відмовити в задоволені клопотань.

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає можливості для слідчого або прокурора декілька раз в одному кримінальному провадженні, з однієї й тієї ж причини, з однієї й тієї ж підстави та для досягнення однієї й тієї ж мети декілька раз звертатись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на одне й те ж майно.        

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

І ця норма Основного Закону України зовсім не означає, що, як помилково вважають деякі слідчі, прокурори та судді, прокурор може робити все, що йому не заборонено законом. Вона означає, що прокурор має право вчиняти лише ті дії, які закон йому прямо дозволяє.

Тому подаючи декілька одноманітних клопотань прокурор діє всупереч Конституції України, Кримінальному процесуальному кодексу України та Закону України «Про прокуратуру», стаття 3 якого визначає верховенство права і законність одними з засад діяльності прокуратури.

Якщо прокурор звертається з клопотанням про накладення арешту на майно після того, як вже отримав відмову, то варто звернути увагу ще й на наступне.

Однією з загальних засад кримінального провадження є обов’язковість судових рішень, що закріплено в статтях 7 та 21 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов’язковість судового рішення.

Стаття 129-1 Конституції України говорить про те, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов’язковість судових рішень закріплена і в статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Разом з тим, і Конституцією України (стаття 129), і Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 309), і Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (стаття 14) передбачена можливість апеляційного оскарження.

Звернення прокурора з другим або й третім клопотанням про арешт майна є ніщо інше, як намагання підмінити апеляційний перегляд судового рішення новим судовим розглядом.

Але про яке виконання судового рішення може йти мова, коли замість повернення майна, на яке не вдалось накласти арешт, прокурор подає таке ж клопотання, а слідчий суддя його розглядає та ще й задовольняє? Питання, звісно, риторичне.

Та чи може слідчий суддя не розглядати клопотання прокурора?

Частина 3 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України надає слідчому судді можливість повернути клопотання про арешт майна лише в одному випадку – якщо воно подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу. Та й лише для усунення недоліків.  Тому слідчий суддя не має іншого вибору, крім як розглянути таке клопотання та відмовити в його задоволенні.

 

Адвокат на обшук Адвокат по скасуванню арешту майна

Адвокат на обыск Адвокат по отмене ареста имущества

Скасування арешту майна Кропивницький Оскарження арешту майна.

Обжаловать арест имущества Отменить арест имущества

Арешт майна Кропивницький Арест имущества Кировоград
 

Потерпілий в кримінальному провадженні: сторона чи ні?

«Захисник, мабуть, читав кодекс, та недочитав», – така фраза пролунала з вуст прокурора в судовому засіданні. Так прокурор намагався довести неправильність моєї позиції щодо відсутності у сторони захисту обов’язку відкривати потерпілому отримані під час судового розгляду додаткові матеріали. Прокурор наполягав, що потерпілий є стороною обвинувачення, а  тому відкривати йому матеріали необхідно. І суд прокурора підтримав. Щоправда, без обґрунтування нормами закону, а обмежившись лише висловлюванням, що потерпілий в будь-якому випадку учасник кримінального провадження. Тому виникла необхідність розібратись: чи є потерпілий саме стороною кримінального провадження з відповідними правами та обов’язками?

Читати продовження »

 

Приклад клопотання про зміну запобіжного заходу

В одній зі справ за частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України суд вкотре продовжив строк тримання під вартою моїм підзахисним. При цьому необхідність продовження дії цього запобіжного заходу суд обґрунтував лише суворістю покарання, що їм загрожує. Також суд не знайшов нічого кращого, ніж послатись на рішення Європейського суду з прав людини в справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Москаленко проти України», які якраз констатують порушення права на свободу та особисту недоторканність.

Читати продовження »

 

Експертиза по-новому: складно та з незручностями

Ми живемо в часи змін. Хороших і не дуже, конче потрібних і безглуздих. Різних. Є зміни, що спрощують наше життя, а є й навпаки – ускладнюють. Я не знаю чим керувались депутати Верховної Ради схвалюючи останні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, але життя вони ускладнили не лише слідчим, прокурорам і суддям, але й простим людям, яких ці зміни, здавалося б, не можуть зачепити ніяк. Читати продовження »

 

Порада від Consigliere

Що ж робити родичам особи, яку затримали за підозрою в скоєнні злочину? Найперше – це опанувати себе та заспокоїтись. Я розумію, що це важко. Адже як буває, наприклад, по корупційним правопорушенням: поїхав чоловік зранку на роботу, а після обіду вам телефонує незнайомець, який представляється слідчим, та повідомляє, що чоловік ваш затриманий на три доби. Читати продовження »

 

Правова допомога в кримінальних провадженнях по статті 368 КК України

Адвокатське бюро Геннадія Нікішова «Консільєрі» надає правову допомогу в кримінальних провадженнях щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Читати продовження »

 

Об’ява від Consigliere

Наше адвокатське бюро надає правову допомогу в справах про адміністративні проступки, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Читати продовження »

 

Спостереження від Consigliere

Спостереження за імітацією правосуддя негативно налаштованим щодо обвинуваченого судом є досить цікавим. З одного боку суддя намагається приховати своє негативне ставлення та поводиться демонстративно неупереджено, але в цей же час робить, те що зводить всі його потуги нанівець. Читати продовження »